Сумна реальність про ревнощі
Ревнощі – це не дитяча травма і не придбане почуття. Ревнощі – це на 80% біологія і лише на 20% психологія.
Ревнощі – генетично заданий всім почуття власності і контролю за тим людиною з ким у нас є інтимні відносини, або вони могли б бути (якщо ми просто таємно або безнадійно закохані у людини).
Ревнощі – службова програма інстинкту продовження роду.
У природі завжди брак ресурсів, а своїх дітей потрібно вигодувати і виховати, тому ні одна самка не дозволить своєму самцеві злучатися з іншими самками, щоб не народжувалися інші діти, які конкурують за Їжу і територію з моїми.
А так як інтим завжди починається з «просто спілкування», завдання ревнощів – забезпечити звуження спілкування свого коханого чоловіка/партнера з іншими людьми протилежної статі, щоб виключити появу там інтиму.
Ревнощі в тестовому режимі включається у нас з дитинства і посилюється в пік сексуальної активності 18-45 років. Більшість з тих хто щиро був упевнений в тому, що вони нібито не ревниві, просто поки не зустріли свого партнера. І потім вони дуже дивуються самим собі, коли приходить ревнощі.
Ревнощі – нормальне базове природне почуття, яке в природі може бути спрямовано і на спричинення болю своєму невірному партнера і навіть вбивство конкурентки або конкурента.
Однак люди – не тварини і тому методами культури і виховання ми намагаємося знизити рівень нашої ревнощів, знешкодити її небезпечний потенціал за рахунок розвитку самооцінки людини.
Ми як би говоримо собі: я – не в лісі! Я Знаю собі ціну, я впевнений в собі як в чоловікові або жінці, я здатний знайти того, хто буде вірний мені і буде мені дорожити.
Розвинена самооцінка дозволяє утриматися від дурниць і злочинів, переслідування неправильного партнера або того, з ким він спілкується або спить.
Знаючи про високої самооцінки і його високої цінності свого партнера і твердості його/її характеру, ми можемо стримувати своє бажання інтриг з іншими, зупиняти себе. Якщо партнер слабкий і малоценен, люди йдуть на зраду.
Самооцінка розвивається все життя, спочатку в дитинстві, в тому числі любов’ю і похвалою батьків, потім ми самі відповідаємо за неї, покращуючи свою зовнішність, роблячи кар’єру, заробляя гроші, спостерігаючи увагу до себе як чоловікові і жінці і т. д.
У міцній парі ревнощі обов’язково буде матися в обох партнерів, але сила ревнощів буде різною, виходячи з особливостей самооцінки, темпераменту, емоційності й загальної культури людини.
Важливо і те, як веде себе наш партнер, дає приводи для ревнощів чи ні. Привід – брак уваги до нас на фоні непрозорості життя партнера і його високої активності до протилежної статі, так виникає недовіра і воно пробуджує ревнощі.
Мета ревнощів – повернути контроль і увагу свого партнера, знизивши ризики його спілкування і сексу з іншими.
Коли прокидається ревнощі – це ознака не тільки низької самооцінки, але і того, що відносини неправильно влаштовані, другий партнер робить щось таке що будить вашу ревність, робить вам боляче.
Тому, коли в нас прокидається ревнощі потрібно чітко і ясно сформулювати свої тривоги і конкретні вимоги до партнера. Що йому потрібно зробити, щоб ваша ревнощі заспокоїлася.
Якщо чоловік пішов вам назустріч, але ви не заспокоюєтеся, потрібно або піднімати свою самооцінку САМОСТІЙНО – спорт, дієти, зміна стилю, або піти на роботу або зробити кар’єру і навчитися самостійно заробляти.
Тому ревнощі простіше попередити і вчасно не допустити її появи прозорими правилами шлюбу, коли всі задоволені, ніж потім боротися з наслідками ревнощів.
Тому як психолог завжди раджу вчасно і відразу говорити про те, що вам не подобається, тижня збирати роздратування а потім скандалити і відштовхувати від себе партнера.
Звісно, ревнощі буває і патологічної, хворий, небезпечною, коли починається маніакальна переслідування і бажання зробити боляче, вдарити або вбити партнера або когось поруч з ним.
Так ревнощі провокує насильство, як у дикій природі. Тут потрібно працювати з психологом або навіть психіатром, прибирати алкоголь і за узгодженням з лікарем приймати заспокійливі препарати.
Цікаво і те, що життя з болісно ревнивим людиною поступово спотворює і партнера. Той, пішовши від маніакального ревнивця, потім може почати нудьгувати за ним, так як почне думати, що це й була справжня любов, тільки тут мене любили. І відносини з іншими почнуть здаватися прісними. Так ревнивий садист, який не зміг або не захотів зупинити себе, в результаті породжує мазохіста поруч, поступово привикавшего до болю.
Так утворюється співзалежні відносини, зі скандалами і побоями, але де люди не можуть розлучитися, адже вони раби любові і ревнощів.
Загалом ревнощі – нормальна, якщо вона знаходиться під контролем, і небезпечна, якщо стає головним почуттям у житті.
Якщо до вас є ревнощі у відносинах, значить необхідно шукати причини порушення ваших відносин. З психологом це робити ефективніше, швидше, а головне, продуктивніше! !